субота, 25 листопада 2017 р.

ПАМ'ЯТАЄМО,,,


ПАМ'ЯТАЄМО...

ГОЛОДОМОР 1932–1933.
ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Голодомор 1932–1933 років — акт геноциду українського народу, здійснений Російською імперією, яка на той час називалася СРСР, шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат.
Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня...
За даними науково-демографічної експертизи, загальна кількість людських втрат в Україні від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб. Але це не остаточна кількість, дослідження ще продовжуються.
До вбивства людей голодом у мільйонних масштабах безпосередньо призвела спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у українських селян представниками тоталітарної радянської влади.
Це був свідомий і цілеспрямований терор голодом, розрахований на придушення опору українців проти комуністичної влади і фізичного знищення українських селян. При цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону.
А за «Законом про п'ять колосків» голодуючих людей карали розстрілом навіть за спробу зірвати декілька колосків пшениці з колгоспного поля. Фактично людям було заборонено володіння їжею.
За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932–1933 років виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, яку використав тоталітарний режим в Україні.